Перший запис...

Якби це був звичайний щоденник... Правильный, з чистими сторінками без розмітки і у гарній шкіряній палітурці... Так от, якби це був звичайний щоденник, я б довго гортала білі сторінки, водила рукою по гладенькій шкірі, перекладала б зі сторінки на сторінку закладинку... Відчувала б запах свіжої книги. Ще не написаної, але дуже-дуже справжньої, цікавої, кольорової і чорно-білої водночас. І не раз би зупинялась рука із олівцем або ручкою, вагаючись, чи наносити перший штрих або слово на матову білизну паперу...

Тут – немає ані запаху, ані гладенької палітурки. І замість олівця – кремового кольору клавіатура. Проте відчуття нового, вагання і хвилювання – такі самі.

Що ж... Привіт.